1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. Пдходи та показники ступеня ризику класична теоря портфеля РОЗД¶Л 7 ТЕОР¶Я ПОРТФЕЛЯ: АЛЬТЕРНАТИВН¶ П¶ДХОДИ ТА ПОКАЗНИКИ СТУПЕНЯ РИЗИКУ7.1. Класична теоря портфеля Менеджерам, бльшост економств (промисловцв, фнансиств) вдомо, що чим глибшою спецалзаця пдпримства, тим чткший ритм виробництва, вища його рентабельнсть, але при цьому гршою адаптивнсть ц економчно системи, еластичнсть, маневренсть вдносно змн зовншнього стосовно не економчного середовища (коливання попиту, цн на сировину, кнцеву продукцю тощо). Необхдна також певна рзномантнсть (диверсифкаця) нвестицй. У противному раз нвестор приречений або на низьку ефективнсть (норму прибутку), або на надто високий ступнь ризику. Власне тому досвдчений нвестор власником не одного виду цнних паперв, а клькох. Сукупнсть цнних паперв у певного нвестора склада х портфель. Пд портфелем цнних паперв розумють розподл коштв у певного нвестора мж рзними активами (акц, облгац тощо) в найбльш вигднй та безпечнй пропорц. Такий розподл нвестицй за рзними «адресами» знижу ризик, забезпечу бльшу стйксть доходв (прибуткв) за будь-яких коливань дивдендв ринкових цн на цнн папери. Економко-математична модель задач вибору оптимально структури портфеля вперше була запропонована Г. Марковцем. ¶нший вдомий американський вчений-економст Д.PТобн узагальнив цю задачу, показавши, що оптимальна структура портфеля цнних паперв не залежить вд схильност (несхильност) нвестора до ризику [330, 331, 349]. Ц вчен були вдзначен Нобелвськими премями з економки, що свдчить про важливсть проблеми оптимального портфеля для економчно науки й практики в цлому. Аналзу методам розрахунку оптимального портфеля, найбльш вигдному плану розподлу та перерозподлу нвестицй присвячена велика кльксть дослджень, зокрема [210, 314, 350]. Теорю «селекц портфеля цнних паперв» широко використовують банки для пдготовки фнансових операцй. За допомогою теор портфеля на пдпримствах менеджерами (управлнськими командами) створються «портфель надйност» матеральних запасв, визначаться х оптимальний обсяг, що забезпечу допустимий ступнь ризику. Вона да можливсть здйснити багатостадйне планування, що забезпечу надйнсть й ефективнсть розподлу матеральних запасв у систем виробництва (обсяг, термни збергання на складах поставок безпосередньо в цехи) з урахуванням затрат на складування, постачання, транспортування тощо. Ця теоря дозволя менеджерам, кервництву пдпримств свдомо йти на певний (до]пустимий) ризик, прогнозувати кнцевий результат, знижувати соб]вартсть продукц. На пдстав економко-математичних моделей методв з використанням графкв схем детально аналзують так пи]тання, як «портфель надйност» у систем забезпечення виробництва, спввдношення ризик затрати, ефективн структури надйност. Теоря портфеля Aрунтуться на принципах менеджменту ризику. Узгодження максимзац норми прибутку та мнмзац ризику не простим, бо на досить ефективному ринку цнн папери з високою нормою прибутку характеризуються вдповдно високим ступенем ризику. Розсудливий нвестор шука так можливост для розмщення капталу, за яких з збльшенням норми прибутку одночасно зменшувався б ступнь ризику. Розрзняють «навну» та «розсудливу» диферсифкацю. Перша спираться на якомога бльшу рзномантнсть залучених до портфеля рзних видв цнних паперв без глибокого дослдження ступеня кореляц (зв язку) мж ними. Така диверсифкаця, як правило, рдко призводить до значно редукц ризику. «Розсудлива» диверсифкаця спираться на вдповдн математичн методи. Нехай мамо n рзних видв цнних паперв, кожна пара яких пов язана мж собою певною кореляцйною залежнстю. Допустима множина портфелв, сформованих з цих цнних паперв, зображена на рис. 7.1. Дуга NM характеризу множину ефективних портфелв (ефективну множину). Якщо, наприклад, для двох менеджерв (управлнських команд, нвесторв) побудован вдповдн функц корисност, крив лнй байдужост яких (¶ та II) зображен на рис. 7.1, то вибр найкращого портфеля з ефективно множини, що вдповда множин точок криво MN, залежатиме вд функцй корисност (схильност чи несхильност до ризику). Менеджер 1 обере портфель, позначений точкою N1, яка вдповда найбльшому значенню його корисност на ефективнй множин портфелв. Менеджер 2, бльш схильний до ризику, обере портфель з ефективно множини, позначений точкою N2. Рис. 7.1. Вибр портфеля менеджерами, як мають рзн функц корисност Подамо класичну постановку задач. Нехай Ri випадкова величина норми прибутку вд i-го цнного папера (виражена у вдсотках), = 1, , n, де n кльксть видв цнних паперв, що розглядаються. Тод випадкова величина норми прибутку портфеля, сформованого з n видв цнних паперв, дорвню: , (7.1) де х частка (питома вага) нвестицй у i-й цнний папр, залучений до портфеля. Сума всх часток дорвню одиниц: . (7.2)
447.75 Kb.Назва Сторнка1/4Дата13.07.2012Розмр447.75 Kb.Тип джерело
Пдходи та показники ступеня ризику класична теоря портфеля
Пдходи та показники ступеня ризику класична теоря портфеля
Комментариев нет:
Отправить комментарий